Пригоди в Імперії розпочинаються!

Перед вами буклет швидкого старту настільної рольової гри «Дюна. Пригоди в Імперії», що містить основні правила, стартову пригоду «Знак хробака» та шість готових персонажів. Крім буклету, для гри вам знадобляться двадцятигранні кістки (найчастіше дві, проте іноді необхідна кількість зростає до п’яти), будь-які жетони (щоб відстежувати очки імпульсу, рішучості та загрози), папір із ручкою / олівцем і персонажі.

Пригода «Знак хробака» призначена для знайомства гравців з усесвітом «Дюни», хоча, мабуть, не знайдеться жодного запеклого фаната світу, який не зрадіє можливості зіграти в рольову «Дюну» солов’їною.

Основні правила системи «Дюна. Пригоди в Імперії»

Проста перевірка

В основі гри лежить система 2к20, тож ви будете кидати дві двадцятигранні кістки, намагаючись виконати різні дії.

Уміння

Кожне з 5 доступних умінь оцінюють за шкалою від 4 до 8.

• Бій. Майстерність персонажа в бою, володіння зброєю, а також відчуття небезпеки.
• Спілкування. Здатність персонажа вміло вести розмови, дискусії та дебати.
• Дисципліна. Здатність персонажа впливати на свої розум і тіло та контролювати їх, а також зосереджуватися на складних завданнях.
• Спритність. Мобільність персонажа, здатність долати фізичні перешкоди.
• Кмітливість. Здатність персонажа сприймати, засвоювати та аналізувати інформацію, а також згадувати й ефективно застосовувати ці знання пізніше.

Мотиви

Персонажем можуть керувати 5 мотивів, кожен з яких оцінюють за шкалою від 4 до 8. Мотиви додають до вмінь персонажа, щоб отримати порогове значення під час проходження перевірок. Крім того, мотиви спонукають персонажів до дій та впливають на вчинки й рішення. До найважливіших мотивів додані переконання. Вони пояснюють, що означає відповідний мотив для персонажа. Також переконання допомагають вибрати найдоречніший мотив під час перевірки вміння для виконання заявленої дії.

• Обов’язок. Тиск суспільства на персонажа, щоб він знайшов своє місце та виконував призначену роль. А ще тягар зобов’язань та особистої відповідальності.
• Віра. Моральні орієнтири сповідуваної релігії та духовні потреби персонажа. Вона відображає надію на втручання вищої сили та роль призначення, долі. Сильна віра не завжди означає релігійну чи духовну відданість. Деякі люди вірять у свою фракцію чи друзів так само, як у Божу волю.
• Справедливість. Прагнення до рівноваги та чесності, а також бажання боротися з несправедливістю. Справедливість часто стоїть на варті закону та загального блага, однак нею також можна виправдовувати жахливі закони чи здійснення помсти.
• Влада. Прагнення більшого впливу, авторитету чи контролю над світом. Це его персонажа, що відображає його віру в силу своєї особистості та право брати те, чого він жадає.
• Істина. Потяг до знань, потреба викрити чи з’ясувати правду. Істина дозволяє знайти відповіді на запитання, навіть якщо ці відповіді незручні чи небезпечні.

Риси, ускладнення й активи

Персонажі й активи наділені рисами. Риси можна використати, щоб дозволити перевірку, неможливу за інших умов, і підвищити чи знизити рівень складності перевірки.

Активи – це предмети та контакти, які працюють так, як і риси.

Ускладнення діють як негативні риси, отримані внаслідок невдалих кидків кісток або застосування майстром загрози. 

Імпульс і загроза

Кожен надлишковий успіх, який перевищує встановлений майстром рівень складності перевірки вміння, дає гравцям 1 очко імпульсу. Поширені способи використання імпульсів: купівля к20, створення риси, створення активу та збір інформації.

Майстер гри отримує та витрачає власний ресурс – загрозу. Майстер використовує загрозу, щоб змінювати сцени, посилювати неігрових персонажів і створювати ускладнення, небезпеки чи несподіванки для персонажів. Гравці можуть збільшувати запас загрози купівлею к20, ускладненням, ескалацією, загрозливими обставинами та імпульсом неігрових персонажів. Майстер гри може витрачати очки загрози на купівлю к20, збільшення складності, витрату загрози неігровими персонажами, ускладнення неігрових персонажів, риси, вплив оточення, зміни в історії та дії Дому суперників.

Конфлікти

Конфлікти набувають різних форм і відбуваються на різних рівнях:

• Двобій. Поєдинок між окремими особами, як-от дуель або гладіаторський бій.
• Сутички. Схожі на двобої, однак принаймні з одного боку залучена не одна людина, а група осіб.
• Бойові дії. Фізичне зіткнення на стратегічному рівні, у якому беруть участь групи озброєних людей, як-от військо Дому, найманці чи навіть смертоносні сардаукари Імператора.
• Шпигунство. Конфлікт, у якому для досягнення мети (наприклад, доступу до захищеного місця чи важливої особи) використовують обман, підступи, скрадання та приховані дії. Зазвичай шпигунство використовують для здобуття інформації, крадіжки цінних речей або спроб убивства.
• Інтриги. Соціальні конфлікти, у яких найважливішими є таємниці та особисті інтереси.